Новости

У рамках співпраці Київського національного університету імені Тараса Шевченка та норвезького Університету Нурланда, що знаходиться в місті Буде (Норвегія), українські студенти скористалися чудовою нагодою навчатися в Норвегії протягом весняного сем

Програма обміну студентами—чудова можливість набути нового досвіду, вдосконалити знання іноземних мов, і на власні очі побачити,  як там, далеко за межами рідної України, студенти здобувають освіту.

У рамках співпраці Київського національного університету імені Тараса Шевченка та норвезького Університету Нурланда (University of Nordland), що знаходиться в місті Буде (Bodø, Norway), українські студенти скористалися чудовою  нагодою навчатися в Норвегії протягом весняного семестру (січень-червень 2014).

У програмі  взяло участь 15 студентів магістратури КНУ імені Тараса Шевченка: з  Інституту міжнародних відносин - 5,  економічного - 7 та кібернетичного факультетів -5. Всі  були зараховані на спеціальність «Менеджмент сталого розвитку» (MSc in Sustainable Management). Приймаюча сторона покривала витрати на навчання, проживання та книги. Крім цього, понад половини студентів отримали додаткову стипендію Eurasia, яка повністю забезпечила потреби під час перебування в Норвегії. Нещодавно спудеї повернулися до Києва, і хочуть поділитися незабутніми враженнями.

Про те, що сподобалося у Норвегії. Насамперед, вразила сама країна перебування. Місто Буде, в якому знаходиться Університет Нурланда, розташований за Північним полярним колом. Тож полярне сяйво, величні фйорди, сніг у травні, полярний день та ніч—напевно, найбільш яскраві явища, які закарбувалися в пам’яті на все життя! До того ж, стримані скандинави виявилися дуже гостинними. Всі довкола вільно спілкувалися англійською, а також з радістю допомагали студентам. Крім цього, у зв’язку з трагічними подіями в нашій Батьківщині, норвежці з щирим співчуттям та розумінням ставилися до нас, українців.

Про програму. Спеціальність «Менеджмент сталого розвитку» поєднує такі дисципліни, як «Менеджменту сталого розвитку», «Методи наукових досліджень», «Екологічна економіка», «Підзвітність та відповідальність компаній», «Норвезька мова» (загалом 30.0 кредитів). При бажанні можна було відвідувати також «Бізнес-англійську» та «Англійську мову для іноземців». По завершенню курсу студенти отримали виписки з балів, підписані ректором норвезького університету.

Про Університет Нурланда:

1.    Студенти мають доступ до університету цілодобово - 24/7 (вхід за студентськими картками), при бажанні можна прийти до вузу й у неділю о 3 ночі.

2.    Information desk- в центрі будівлі знаходиться прилавок з трьома завжди привітними (!) жінками, які допомагають з усім спектром питань. Тут можна дізнатися аудиторію, розклад; цілком безкоштовно позичити лижі, ковзани, вбрання для катання на лижах, вудочки тощо; забронювати TV-room в гуртожитку; орендувати заміський будиночок від університету  тощо.

3.    Впливовість студентського самоврядування (три окремі структури організовують багато подій та екскурсій, що фінансується університетом). Наприклад: змагання на каное, день міжнародної кухні, музичні вечори, квести, ігри.

4.    Стенди. Майже щотижня в університеті можна було поспілкуватися з представниками різних компаній та організацій (вони запрошують студентів до співпраці/ торгах на біржі/ участі на конференціях, волонтерських акціях, подіях від протокольних black tie зустрічей і до мильних вечірок; або ж запрошують пройти стажування/працевлаштуватися).

5.    Music room. Всі бажаючі можуть отримати доступ до звукоізольованої музичної кімнати, в якій можна знайти дуже багато різноманітних інструментів (рояль, електрогітари, барабани і т.п.). Можна бути початківцем, або ж організувати власну групу.

6.    Найкращий спосіб вирішення будь-яких питань в університеті від навчальних до побутових в гуртожитку –електронне листування. Не потрібно жодних заяв, збору підписів поважних високопосадовців, надмірної бюрократії.

7.    Stille room. Вражаюче, але в повністю оснащенному підвальному приміщенні університету є кімната. Вона звукоізольована, з диванами, стільцями, свічками, приємним інтер'єром. Якщо Ви стомилися, чи бажаєте побути в повній тиші, почитати на самоті, відпочити, або навіть поспати—гайда в Stille room!

8.    Душ. В університеті. Як не дивно, та в норвезькому університеті можна спокійно приймати душ. До того ж, на кожному поверсі можна знайти багато диванчиків. Що вже казати про тераси та лавки з усіх сторін університету—місце, щоб перепочити на хвильку й вирушати на заняття.

9.    Коли перерва або «вікно» між заняттями—чому б не пограти в настільний теніс? В підвальному приміщенні для цього є спеціальна зала. До речі, поруч  можна знайти комп'ютерні лабораторії з таким програмним забезпеченням, як програма для обробки аналітичних даних SPSS для кількісних наукових досліджень, nVivo- для якісних досліджень тощо.

10.    Психолог. Якщо студент скучив за батьківщиною, переживає перед іспитами, знаходиться на межі нервового зриву, під дією постійних стресів—йому варто відвідати університетського психолога (він же за сумісництвом священик, а також учасник рок-гурту!).

11.  Розетки довкола! Навіть під партами лекційних аудиторій. А у всій будівлі –супершвидкісний wifi. А ще в холі університету ви знайдете мікрохвильову піч, питну холодну й гарячу воду й все це безкоштовно. Поруч знаходиться великий телевізор, де показують актуальні новини, серіали, міжнародні конкурси.

 Про навчальний процес:

1.    Все сприяє тому, щоб студенти навчалися. Але працелюбства й мотивації в місцевих студентів- хоч відбавляй! Оскільки спудеї самі обирають, які «кредити» вони хочуть отримати, які саме іспити та які предмети вони бажають опанувати—кожен «у своїй тарілці», навчається тому, чому хоче присвятити своє майбутнє.

·           Знайомтеся-найкращі помічники студента: Fronter таStudWeb. Фронтер—це платформа комунікації між всіма учасниками навчального процесу. Професори надсилають свої лекції в електронному вигляді, з якими можна ознайомитися заздалегідь. Студенти можуть вести  тут діалоги між собою, задавати питання викладачам, пропонувати цікаві теми для обговорення на наступних заняттях. Саме на Фронтер студенти надсилають свої реферати, презентації, річні звіти. А викладачі надсилають лекції, витяги з підручників та рекомендовані статті до кожної теми.

·           СтудВеб—кожен студент особисто вносить особисті дані на даний сайт, обирає предмети для вивчення; тут він знаходить інформацію про іспити, а також про результати екзаменів, формує інвойси для оплати навчання, вписує домашню адресу, на яку університет повинен надіслати його бали. Словом, повна протилежність бюрократичній тяганині!

2.    Ажіотаж в бібліотеці? А все тому, що це чи не найкрутіше місце в університеті! Тут три поверхи, з окремими відділами, комп’ютерами з доступом до найкращих інформаційних баз з усього світу. Тут можна знайти зручні крісла-капсули, принтери, щоденну безкоштовну пресу з різних країн світу, ізольовані кімнатки для командних дискусій та м’яку частину, де можна читати лежачи, й навіть спати.

3.    В університеті часто проводять міжнародні конференції, участь студентів—безкоштовна. Наприклад, Arctic dialogue- 2014, де обговорювали перспективи розвитку Арктики (видобуток нафти і газу, кораблеплавство) й були присутні представники багатьох міжнародних організацій, вчені, екологи, перші особи  нафтових компаній, посли країн  й навіть Президент Ісландії.

4.    Багато лекцій від запрошених світових експертів, працівників фірм. Вони як ніхто введуть в курс справ. Наприклад, ціковою була лекція від представника компанії, що фактично контролює весь імпорт норвезької риби в Україну, вирішення кейсів щодо проблем подолання корупції тощо.

Про взаємодію студента й викладача:

1.    Ви будете просто вражені, гуляючи коридором, де знаходяться кабінети кожного викладача. Якщо профессори перебувають на робочих місцях, у них дуже часто відчинені двері! Якщо студент не зрозумів лекції, чи бажає отримати консультацію—то, як кажуть, ласкаво просимо!

2.    Можливо, трохи дивно для нашого сприйняття, але там цілком нормально, якщо викладач з чашкою кави в руці в спортивному вбранні, зручно присівши на свій стіл, пояснює, скажімо, специфіку фінансової звітності та нюанси соціальної звітності підприємств. Його ледь не перебиває студент і каже: а я ось думаю трішки інакше, бо читав статтю, де спростована ваша думка. Й мимоволі лекція стає дискусією. А якщо через активну полеміку не вдасться розглянути  весь матеріал, викладач просто скаже: «А продовження лекції ви знайдете на Фронтері».

3.    Якщо студент розуміє, що лекція для нього неактуальна, то він має право покинути аудиторію. Принаймні, так заявляли представники міжнародного самоврядування. А можливо, саме лекція надихнула студента на щось значуще, і в його голові зародився геніальний старт-ап на мільйон й він хоче негайно щось запатентувати?

Хроніки: як проходить іспит

Передусім варто зазначити, що іспити бувають різних типів. Один з них—home examination, коли на Фронтері з’являється завдання й студент повинен до вказаного дедлайну (наприклад, 3 дні) завантажити екзаменаційну роботу. Іспит після завантаження автоматично перевіряється антиплагіатною програмою. І вже через кілька тижнів можна знайти свій результат (від А до F) на СтудВебі.

Але звичайно, переважають традиційні письмові іспити. У великій спортивній залі сидить близько 200 студентів і 20 наглядачів. Кожен лист екзаменаційної роботи складається з 3 аркушів, і все, що ви пишете, одразу копіюється на інші. Перший лист буде перевіряти зовнішній екзаменатор, другий-ваш викладач, а третій- ваш. Під час написання чотирьохгодинного тесту можна приймати їжу й пити. Однак, будь-яке спілкування, вихід з зали без супроводу, списування несуть за собою найгірші наслідки для студента. Тому ніхто навіть й не розмірковує над тим, щоб скласти іспит, використовуючи нечесні методи.

Про дозвілля та гуртожиток:

1.    Любите спорт? Поруч з університетом ви знайдете басейн, залу для скелелазіння, волейболу, сквошу, баскетболу, тощо.

2.    А от і приємні сюрпризи. Під час лекції в аудиторію зайшов співробітник студентської організації й каже: «У цій скляній посудині знаходяться роздруковані листочки з вашими іменами. Зараз ми витягнемо імена щасливчиків, які поїдуть на оплачений вік-енд на лижному курорті в Швецію. У нас щорічно на це видається фінансування. Харчування і проживання  вже оплачені. Але, звісно, якщо ви не хочете, то можна відмовитися».

3.    Гуртожиток знаходиться на самоуправлінні студентів. Ключі передаються на Information desk і студент  заселяється. Вахтерів та охоронців нема, тому що доступ до гуртожитку мають лише власники ключів. У кімнатах всі проживають по одному, й мають особисту ванну кімнату. А серед кімнат кожна четверта  – кухня, розрахована на 3-4 осіб. Кожному видається особистий великий  набір посуду. Й цікаво, що нам, досвіченим господиням-україночкам, довелося навіть довго розмірковувати, для чого використовуються окремі прибори (наприклад, пристрій для нарізки норвезького карамелізованого сиру брюноста)!

Якщо у вас виникає потреба у якомусь приладі або він вийшов з ладу (наприклад, чайник, мікрохвильова піч)- просто напишіть технічній підтримці гуртожитку електронного листа. Ви повернетеся з лекцій—й на кухні вже буде стояти  те, що потребувалося (наприклад ,новий чайник з інструкцією)!

Приємні спогади:

Українських студентів дуже вразило, коли після вишуканого оперного виступу після міжнародної конференції разом з іншими учасниками міжнародної конференції, всі сиділи на оленячих шкурах під дахом типової норвезької «хунти» й куштували м’ясо кита!

Погодьтеся, в Києві ви не побачите, як під гуртожитком гуляє лисиця. А часто вам кажуть друзі, що біля гуртожитку гуляє лось? А ще незабутньо, коли ви на риболовній лодці у відкритому морі дізнаєтеся, що ви в епіцентрі регіону, де плавають кити.

 

P.S. Як ви могли переконатися, в Університеті Нурланда дійсно раді студентам. А Норвегія та незабутні враження будуть ще довго нагадувати про себе українським студентам!

Нам,студентам, хочеться висловити найщиріші слова вдячності дирекції, ректорату КНУ імені Тараса Шевченка, а також керівникам міжнародного відділу і особистій підтримці проф. Заславського В.А. та доц. Голубія І.Є.

 

Автор: Козар Андріана Олександрівна, студентка 1 курсу магістратури відділення «міжнародного бізнесу» Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка; учасниця програми обміну студентами в University of Nordland, MSc in Sustainable Management.