Міжнародний день перекладу: коли знати мову недостатньо

30 вересня відзначаємо Міжнародний день перекладу. Для ННІМВ ця дата має особливе значення, адже іноземні мови є невід’ємною складовою професійної підготовки міжнародників. Наші випускники отримують кваліфікацію перекладача з усного та письмового перекладу.

Підготовку майбутніх перекладачів забезпечують висококваліфіковані викладачі кафедри іноземних мов, яка об’єднує мовні секції, секції мови фаху та теорії і практики перекладу.

До Міжнародного дня перекладу говорили з викладачами секції «Теорія та практика перекладу»: професором Олександром Мойсейовичем Гоном, доцентками Людмилою Олександрівною Максименко й Анною Леонідівною Орел.

Що найскладніше в синхронному перекладі: встигати за промовцем, зрозуміти зміст чи швидко сформулювати думку іншою мовою?

У синхронному перекладі ці процеси нерозривно пов’язані. Сприйняття, осмислення, прогнозування та відтворення почутого іншою мовою відбуваються практично одночасно.

«Саме тому мене завжди дивував парадокс, закладений у самому понятті “синхронний переклад”. Абсолютна одночасність тут фізично неможлива: між словами промовця і перекладом завжди існує хоча б мінімальний часовий проміжок. Але саме в цьому й полягає складність синхрону: перекладач не має паузи чи своєрідного “антракту”, щоб спочатку почути повідомлення, потім осмислити його і лише після цього перекласти. Усі ці процеси відбуваються паралельно», – пояснює Олександр Гон.

Перші дослідження синхронного перекладу зосереджувалися саме на цій особливості. Науковців цікавило, як людина сприймає, осмислює і відтворює інформацію іншою мовою в умовах значного психофізіологічного навантаження.

До цього додаються темп мовлення, особливості вимови, акцент та інтонація промовця. Перекладач має не просто почути слова, а зрозуміти логіку висловлювання, передбачити розвиток думки й практично миттєво сформулювати її іншою мовою.

«Синхронний переклад – це складна взаємодія слухання, мислення, прогнозування і мовлення, результатом якої має стати головне: точно переданий зміст в умовах максимально обмеженого часу».

Олександре Мойсейовичу, чи можете пригадати випадок, коли дослівний переклад був правильним, але не передавав змісту? Як Ви знайшли рішення?

Одного разу рішення мені фактично підказав сам оратор, до речі, лорд Британського парламенту. На щастя, це був послідовний переклад.

Політик почав із короткої фрази: The butler did it. Я занотував «шафар», адже «дворецький» для швидкого запису надто довге слово.

Але далі оратор пояснив, що має на увазі звичку перекладати відповідальність за власні прорахунки на когось іншого. Стало зрозуміло: дослівний переклад тут не працює, бо йдеться не про дворецького, а про пошук «цапа-відбувайла». Саме цей зміст я й передав у перекладі.

Та історія на цьому не закінчилася. Згодом з’ясувалося, що об’єктом такого міжнародного «газлайтингу» була політикиня. Тож довелося ще раз шукати не буквальний відповідник, а формулу, яка одразу передасть потрібний сенс українською. І тут спрацювало добре знайоме: «в усьому винна невістка».

Цей випадок добре показує, що перекладач працює не лише зі словами. Іноді, щоб точно передати думку, від дослівного перекладу потрібно відмовитися на користь змісту, контексту й асоціацій, зрозумілих аудиторії.

Людмило Олександрівно, коли студент починає мислити як перекладач, а не просто як людина, яка добре знає іноземну мову?

Це відбувається тоді, коли зникає потреба подумки перекладати кожне слово окремо, а висловлювання починає сприйматися цілісно. Під час слухання чи читання в його свідомості виникає вже не набір окремих слів, а цілісний зміст, який він здатний природно й точно передати мовою перекладу.

Анно Леонідівно, як зрозуміти, що студент думає як перекладач, і як із досвідом змінюється його підхід до тексту? 

Одна з перших ознак – коли відчуття “О, як красиво вийшло!” викликає вже не лише радість, а й професійну параною – бажання ще раз повернутися до оригіналу й перевірити, чи справді вдалося точно передати його зміст.

З досвідом змінюються й запитання до тексту: замість “Як це буде українською?” студент починає запитувати: “Хто це говорить? Кому? Навіщо? І в якому контексті?”. Саме тоді починається робота не просто з мовою, а зі змістом.

Чого найскладніше навчити майбутнього перекладача?

«Навчити сумніватися. Не сприймати перший знайдений відповідник як єдино правильний, перевіряти себе, ставити запитання і шукати точніше рішення.

І, мабуть, ще складніше допомогти подолати страх відійти від букви тексту заради збереження його духу. Адже хороший переклад – це не механічне відтворення слів, а передавання змісту, інтонації та наміру автора», – наголосила Анна Орел.

Чи кожен може стати синхроністом?

Усний і письмовий переклад ставлять перед людиною різні вимоги.

Вдумлива людина, якій подобається вчитуватися в оригінал, переробляти й удосконалювати переклад, може стати компетентним письмовим перекладачем. Натомість синхроністу доводиться думати вголос, знаходити відповідники «з коліс», а це вимагає специфічних здібностей.

«Як влучно написала одна авторитетна перекладачка, письмовий перекладач може спокійно розмірковувати наодинці із собою, тоді як усний перекладач думає і говорить на людях і робить це в умовах постійного дефіциту часу», – говорить Олександр Гон.

Що Ви побажали б перекладачам у їхній професійний день?

«Бажаю завжди знаходити найвлучніші слова, які допомагають людям порозумітися і поєднують різні культури. Нехай навіть найскладніші контексти стають зрозумілими, а внутрішнього ресурсу вистачає на нові професійні виклики. Наснаги, гострого розуму та професійного драйву в кожному проєкті!» – Людмила Максименко.

«Перекладацького щастя. Для мене це й інтелектуальне та естетичне задоволення, яке приносить переклад, і готовність до напруженої праці та систематичної самоосвіти. Адже саме вони зрештою приносять професійне задоволення і те саме перекладацьке щастя. І, звичайно, бажаю, щоб таланило, бо в нашій професії таланить сильним перекладачам», – Олександр Гон.

За якісним перекладом – не лише знання іноземної мови. Це розуміння змісту й контексту, точність формулювань, уміння сумніватися, перевіряти себе, шукати й знаходити рішення.

Щиро вітаємо викладачів кафедри іноземних мов, студентів та випускників ННІМВ з Міжнародним днем перекладу!