Перспективи вступу України до ЄС: у ННІМВ виступив один із провідних європейських експертів з політики розширення ЄС Геральд Кнаус

У Навчально-науковому інституті міжнародних відносин за участі «Європейського інституту політики в Києві» (EPIC) відбулася публічна лекція, присвячена аналізу європейської інтеграції та безпеки України. Головними гостями заходу стали керівник «Ініціативи європейської стабільності» (ESI) професор Геральд Кнаус та його донька Франческа Кнаус – співавторка книги про інтеграцію України до ЄС та радниця депутата німецького Бундестагу з питань зовнішньої політики. Зустріч пройшла у форматі експертного виступу та сесії питань-відповідей зі студентами.

Основною темою обговорення стали реальні перспективи, терміни та перешкоди на шляху вступу України до Європейського Союзу, а також майбутня архітектура безпеки в Європі. Спікери зазначили, що заяви українського керівництва про швидкий вступ до 2027 року є малореалістичними й створюють напругу із союзниками, зокрема з Німеччиною, оскільки історичний середній термін від заявки до членства становить 8 років.

З огляду на це, раціональною та досяжною метою для України є 2030 рік. Експерти застерегли Україну від «балканської пастки» – ситуації, у яку потрапили Північна Македонія, Сербія та Чорногорія, які десятиліттями перебувають у статусі кандидатів через постійні політичні вето сусідів, що руйнує віру в інтеграцію та зупиняє внутрішні реформи. За об'єктивними оцінками Єврокомісії, Україна наразі досягла належного рівня підготовки лише у 4 з 33 розділів, поступаючись навіть балканським країнам, що посилює скептицизм європейських чиновників, які не вірять у здатність України швидко реформуватися під час війни.

Серед головних перешкод для України було названо страх європейських політиків (особливо у Франції, Німеччині та Польщі) перед потужним українським аграрним сектором, оскільки залучення України до спільної сільськогосподарської політики ЄС може спровокувати масштабні протести місцевих фермерів і підіграти ультраправим силам на кшталт партії Марін Ле Пен. Крім того, спроба прискореного вступу у Франції неминуче ініціює національний референдум, який за нинішніх умов має високі ризики провалу, що стало б катастрофічним тріумфальним сигналом для Путіна.

Замість суто символічного членства Геральд Кнаус пропонує альтернативну стратегію – «фінсько-шведський маршрут». Його суть полягає в тому, щоб до 2028 року сфокусуватися на отриманні повного доступу до єдиного внутрішнього ринку ЄС та впровадженні «чотирьох свобод» (вільного руху людей, товарів, послуг і капіталу на рівних умовах). Це дасть українському бізнесу та громадянам усі економічні переваги повноправного членства (як у Норвегії чи Ісландії), але без участі в політичних інституціях. Така модель заспокоїть європейських фермерів, оскільки сільське господарство обговорюватиметься окремо, не вимагатиме негайних референдумів та усуне механізми політичного вето, ставши потужним стимулом для завершення реформ. Саме це економічне зростання, за прикладом Польщі та країн Балтії, у майбутньому стане ключем до повернення біженців та подолання демографічної кризи.

Окрему увагу на зустрічі приділили обороні. Спікери підкреслили, що сам ЄС не пристосований для військового захисту, а на НАТО у разі геополітичних змін у США більше не можна повністю покладатися. У цій ситуації Європа гостро потребує сильної України, яка сьогодні володіє найдосвідченішою та найпотужнішою демократичною армією на континенті, тоді як Україні критично необхідні фінансові та військові ресурси ЄС. Як реалістичне рішення безпекової кризи професор Кнаус запропонував ідею створення міжурядового оборонного союзу (за аналогією з Брюссельським договором 1948 року) за участю України, Великої Британії, Німеччини, Польщі, країн Балтії та Скандинавії, що дозволило б об'єднати зусилля та ефективно стримувати російську агресію поза межами офіційних структур ЄС чи НАТО.

Такі зустрічі дають можливість викладачам та студентам долучатися до фахових дискусій з міжнародними експертами та краще розуміти процеси, які сьогодні визначають майбутнє України та Європи.

Візит Геральда Кнауса — це підтвердження того, що ННІМВ є платформою для змістовних дискусій з міжнародними експертами та обговорення питань, які сьогодні визначають майбутнє України та Європи.

ННІМВ — це середовище, де поєднуються освіта, наука та експертиза. Інститут об'єднує студентів, науковців, дипломатів, представників органів державної влади, українських і міжнародних експертів для дослідження й обговорення актуальних міжнародних процесів.