Круглий стіл, присвячений штучному інтелекту та цифровій грамотності в освіті
7 травня 2025 року в Навчально-науковому інституті міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка відбувся круглий стіл «Штучний інтелект та технологічна грамотність в сфері освіти в Україні». Захід об’єднав ключових учасників освітнього, державного та приватного секторів і став важливою платформою для публічної дискусії про цифрову трансформацію української освіти. Організаторами виступили Національний комітет IFAP України при ЮНЕСКО, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, ГО «UA Experts» та Інститут міжнародних відносин.
З вітальним словом до учасників звернулися:
Ольга Шпакович — докторка юридичних наук, професорка кафедри порівняльного та європейського права ІМВ;
Ірина Красовська — керівниця експертної групи з питань розвитку наукоємних інновацій директорату Міністерства освіти і науки України;
Сергій Ніжинський — кандидат юридичних наук, голова ГО «UA Experts».
У першій панельній дискусії «Технологічні рішення в сфері освіти та захист персональних даних» обговорювалися ризики цифровізації без належного правового регулювання.
Лілія Олексюк — членкиня Національного комітету програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх» (IFAP), позаштатна радниця Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки — підкреслила обережність у впровадженні нових технологій в освіті та визначила пріоритетом дотримання прав людини, зокрема права на приватність, інформацію та недискримінацію.
Олександр Шевчук — кандидат юридичних наук, асистент кафедри міжнародного права НН ІМВ КНУ, член IFAP — акцентував увагу на проблемах із правовим регулюванням персональних даних у сфері освіти та закликав до запровадження міжнародних стандартів у національну практику.
Єгор Ягмуров — головний спеціаліст Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини — зосередився на конкретних порушеннях інформаційних прав у освітньому процесі та потребі ефективного державного моніторингу у сфері цифрових сервісів.
У другій панельній дискусії «Штучний інтелект та Web3 в сфері освіти в Україні»обговорювалися перспективи та ризики використання новітніх цифрових технологій.
Марія Краснощок — експертка директорату інновацій та звʼязків з наукою МОН — представила ключові положення нових рекомендацій щодо застосування ШІ в освіті, наголосивши на принципах прозорості, справедливості та недопущення дискримінації.
Петро Білик — партнер юридичної фірми Juscutum — окреслив очікування бізнесу щодо роботи юристів із ШІ: необхідність глибокого розуміння технологій, гнучкість і готовність юридично супроводжувати інноваційні рішення.
Ольга Осінська — кандидатка юридичних наук, керівниця проєкту Sandbox Міністерства цифрової трансформації — окреслила можливості використання в освіті цифрових технологій, зокрема блокчейн-рішень, автоматизованих освітніх сервісів та систем цифрової ідентифікації.
Олександр Пижов — доктор філософії в галузі права, експерт Ради Європи з освітньої політики та прав людини, в.о. ректора Національного університету фізичного виховання і спорту України — рішуче виступив за впровадження інновацій в освіті, водночас наголошуючи на збереженні її гуманістичного змісту.
Богдан Криволапов — кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародного приватного права ІМВ — представив огляд підходів до впровадження ШІ в освіту у різних країнах світу, звертаючи увагу на порівняльні аспекти правового регулювання.
Дмитро Ніколаєвський — головний юрист проєктного офісу Міністерства цифрової трансформації України — наголосив на необхідності формування законодавчої бази, яка дозволить гармонізувати розвиток цифрових технологій з потребами освітнього сектору.
Обидві панелі модерувала Вікторія Хоменко — кандидатка юридичних наук, асистентка кафедри міжнародного приватного права НН ІМВ КНУ імені Тараса Шевченка, членкиня Національного комітету програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх» (IFAP).
Захід засвідчив, що успішна цифрова трансформація можлива лише за умови діалогу між основними стейкхолдерами — освітянами, державними органами та бізнесом. Такий міжсекторальний обмін ідеями дає змогу не лише окреслити спільні виклики, а й знаходити збалансовані рішення, засновані на правах людини, інноваційності та відповідальності.