Лекція Надзвичайного і Повноважного Посла Франції в Україні Гаеля Весьєра
Студенти Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка відвідали лекцію Надзвичайного і Повноважного Посла Французької Республіки в Україні Гаеля Весьєра на тему «ЄС: специфіка діяльності». Спілкування прогнозовано вилилося у дискусію щодо особливостей євроінтеграційних процесів в Україні.
На початку зустрічі проректорка з науково-педагогічної роботи (міжнародне співробітництво) Ксенія Смирнова зауважила, що лекція пана Гаеля Весьєра відкриває сезон KNUDiplomacyTalks у новому навчальному році.
Представляючи авдиторії високоповажного лектора, Ксенія Смирнова відзначила великий практичний досвід роботи Гаеля Весьєра в інституціях та органах Євроспілки, а також на дипломатичній службі. Дипломатія – це не лише про слова, а й про неоціненну допомогу, яку Україна отримує з боку офіційного Парижа від початку збройної російської агресії. Пан Посол як офіційний виразник позиції своєї країни заслуговує на особливу шану та подяку.
У лекції, присвяченій питанням діяльності Європейського Союзу, пан Посол оцінив сучасний стан і особливості співробітництва Києва та Брюсселя, відзначивши політико-дипломатичну солідарність об’єднаної Європи з українцями у воєнний період. Попри витрати й ризики, європейці загалом відкриті до ідеї приєднання України до ЄС, адже розширення є природною частиною Євроспілки. Однак від країн, які прагнуть до вступу, вимагаються наполегливість, рішучість і послідовність. Для України це можливість провести всі необхідні реформи. Але треба бути готовими до того, що це станеться не відразу.
Франція відіграла провідну роль у підтримці України як кандидата на вступ до ЄС, а також стала однією з перших країн-членів Євроспілки, що запропонувала надати свою експертну допомогу в євроінтеграційному процесі. Гаель Весьєр запевнив, що обмін досвідом не лише посилить Україну на шляху до членства, а й поглибить відносини між обома країнами.
Після виступу лектора відбулося жваве і тривале обговорення. Прикметно, що дискусія відзначалася мовною різноманітністю. Студенти ставили запитання як англійською, так і французькою мовами. Це свідчить про те, що молоді українці легко долають шлях особистої євроінтеграції, відчувають приналежність до європейського світу, цілком асоціюючи себе з його культурою та цінностями.
Студента 2 курсу ННІМВ (освітня програма «Міжнародні відносини») Артема Рибальченка до вивчення французької мови спонукала майбутня освітня поїздка, програма якої містить візит до Ради Європи в Страсбурзі. Його запитання французькою було формою подяки особисто пану Послу і в його особі усій Франції за політику стосовно України та українського народу. Натомість судження Гаеля Весьєра знадобляться Артему в його науковій роботі:
«Упродовж тривалого часу я беру участь у командному дослідженні, що стосується євроінтеграції постсоціалістичних країн Східної та Південної Європи з метою спрогнозувати виклики для України на цьому шляху. Тож поцікавився думкою пана Посла, яке найсерйозніше випробування чекає на Україну в процесі євроінтеграції. У своєму дослідженні я переважно акцентую увагу на економічних аспектах. Але пан Весьєр дуже влучно наголосив на соціальному аспекті, на важливості підготовки суспільства до багатьох реформ і змін. Гадаю, що це зауваження доповнить економічний каркас моєї наукової праці».
Студент 2 курсу ННІМВ (освітня програма «Міжнародне право») Роман Шаров вивчав французьку в школі, вільно володіє мовою і зізнається, що залюблений у Францію. Його запитання стосувалося переваг, які Україна може привнести в життєдіяльність Євроспілки. По суті, Роман звіряв із думкою авторитетного лектора власні міркування:
«Я вважаю, що Україна є важливою для Євросоюзу з огляду на особливості геополітичного положення. Україна є великим агровиробником і здатна створити умови для здорової конкуренції на цьому ринку. І нарешті, військовий досвід України, здобутий у сучасній високотехнологічній війні, може дуже придатися об’єднаній Європі».
Студентка 2 курсу ННІМВ (освітня програма «Міжнародні відносини») Софія Олійник почала вивчати французьку мову поза школою з 10 років, оскільки завжди цікавилася французьким мистецтвом дипломатії та суспільним устроєм.
«Відвідавши минулої зими Національну асамблею та поспілкувавшись як з французькими депутатами, так і з молоддю, я ще більше захопилася тим, наскільки французька молодь бажає бути залученою до політики і наскільки стійким є їхній інтерес до діяльності французького уряду. Подякувавши пану Послу за лекцію, мені стало цікаво, з огляду на французький досвід, запитати рідною мовою пана Посла, як українська молодь, особливо студенти, можуть долучатися та прискорити процес української євроінтеграції. Українське суспільство прагне інтеграції до ЄС не лише політичної, але й соціальної, включно зі створенням тісних зв'язків з французьким суспільством».
Усі запитання студентів під час дискусії містили один надзвичайно важливий аспект: Україна вдячна країнам Євроспілки за допомогу, але водночас із гідністю прагне стати рівноцінним партнером. Власне, гасло ЄС і декларує єдність у різноманітті.
Центр комунікацій КНУ