Студенти 1 курсу магістратури «Міжнародні комунікації» зустрілися з Тетяною Ковтунович, історикинею та кураторкою усноісторичних проєктів Українського інституту національної пам’яті
Студенти магістерської програми «Міжнародні комунікації» мали нагоду поспілкуватися з Тетяною Ковтунович — історикинею, кураторкою усноісторичних проєктів Українського інституту національної пам’яті, координаторкою проєкту «Майдан: усна історія» та режисеркою фільму «Вогнехреща». Зустріч стала важливою частиною обговорення ролі пам’яті, свідчень і комунікацій у формуванні наративів про сучасну історію України.
Пані Тетяна розповіла про природу усної історії — що саме формує цей жанр, як збираються свідчення, чим усна історія відрізняється від академічної історичної науки та яку роль відіграє у збереженні людських голосів і досвідів. Окрему увагу було приділено тому, як передавати історію не «плоско», а багатовимірно, з урахуванням особистих переживань і контекстів. Під час розмови запрошена гостя також презентувала усноісторичні проєкти Українського інституту національної пам’яті, зокрема практики їхнього створення, систематизації та поширення, показала, як ці ініціативи допомагають вибудовувати глибший і багатовимірний погляд на сучасні події.
У форматі відкритої розмови студенти пригадували власні спогади та знання про події Революції Гідності 2014 року, аналізували тодішні комунікації: ключові наративи, роль спікерів, функціонування каналів поширення інформації. Обговорювали, як сьогодні говорити про Майдан і як відповідально підтримувати культуру пам’яті.
Пані Тетяна поділилася досвідом створення фільму «Вогнехреща»: з ким вдалося записати інтерв’ю, як відбувалися зустрічі з учасниками та свідками Майдану по всій Україні, які емоційні та організаційні виклики супроводжують такі розмови. Вона також розповіла про особливості комунікацій під час роботи з різними людьми: як вибудувати довіру, як допомогти співрозмовнику розкритися та розповісти власну історію.
Окрема частина зустрічі була присвячена тому, як просувався фільм: які канали комунікації були використані для української та міжнародної аудиторії, як адаптувалися повідомлення, як формувалася стратегія охоплення різних груп глядачів.
Щиро дякуємо пані Тетяні Ковтунович за теплу й змістовну зустріч, за фаховість, відкритість і готовність ділитися своїм досвідом. Її розповіді та професійні поради стали цінним доповненням до навчального процесу та надихнули студентів на подальше осмислення ролі комунікацій у збереженні історичної пам’яті.