Інструменти ШІ у практиці публічної дипломатії України

Упродовж листопада 2025 р. студенти 2 курсу магістратури ОП «Міжнародні комунікації» представили власні проєкти щодо можливостей використання ШІ для міжнародного позиціонування України.

У вересні і жовтні студенти працювали з безплатними інструментами ШІ (Gemini від Google, ChatGPT від OpenAI та Microsoft Copilot) для знаходження універсальних рішень щодо позиціонування України у різних регіонах світу. Метою досліджень було удосконалення навичок використання ШІ не лише для пошуку даних, але й аналізу інформації, а також досягнення результату без знання мов програмування і через використання безплатних ресурсів.

Під час експериментів ми обговорювали достовірність даних, які збиралися різними інструментами ШІ, етичність використання інформації, суспільні загрози при формуванні доповненої реальності та обмеження на поширення робочих даних у системах ШІ при здійснені дипломатичної роботи. До того ж розібралися з перевагами ШІ і тим, що можна удосконалити у запитах, щоб безплатні версії можна було безпечно, довірливо і доброчесно використовувати у межах проведення аналітичної та інформаційно-комунікативної діяльності.

У цілому перевагами ШІ-агентів, створених на платформах Gemini від Google, ChatGPT від OpenAI та Microsoft Copilot, стали такі, як: 

• дотримання структури сформованого запиту, що дозволило виокремити головні позитивні і негативні наративи про Україну в досліджуваних державах;

• отримання тематичних даних з різних текстових, іноді й візуальних, відкритих джерел;

• формування посилань на джерела, з яких 80-90 % були релевантними для сформованого запиту;

• підготовка текстових даних, придатних для подальшого доопрацювання;

• створення якісних ідей для наступної розробки практичних рекомендацій.

Однак тестування показало, що ШІ-агенти:

• не завжди розуміють регіональний або локальний контекст, навіть, якщо сформувати додатковий запит;

• не часто формулюють уточнювальні запитання, а тому наводять узагальнені, застарілі або неіснуючі приклади;

• мають обмежений доступ до постів у соціальних мережах, а тому відсутня змога перевірити статистику охоплення, взаємодії і реакції аудиторії без доступу до внутрішньої аналітики акаунтів;

• не мають доступу до інформації на сайтах світових медіа, що також впливає на якість тематичних узагальнень та висновків;

• не можуть формувати графіки або інфографіку без сторонніх інструментів для візуалізації.

Тому лише поєднання людських знань і навичок з інструментами ШІ допоможуть підвищити релевантність отриманих результатів і забезпечити виконання завдань у межах інформаційно-комунікативної діяльності, тоді як якісна аналітична робота продовжуватиме виконуватися людиною.

Задум було реалізовано у межах дисципліни «Практика публічної дипломатії України» (викладач – проф. Наталія Піпченко) для виконання дослідницьких завдань на рівні наукової школи «Міжнародні інформаційні відносини та інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньої політики» і наукової теми кафедри міжнародної інформації «Стратегічні комунікації та глобальне інформаційне суспільство».