Науково-практична конференція «Шевченківська весна» 2026

МІКТА

2 квітня 2026 року в ННІМВ відбулася «Розмова з послами країн MIKTA», присвячена міжнародній науково-практичній конференції «Шевченківська весна».

На початку заходу гостей та учасників конференції привітали директор Навчально-наукового інституту міжнародних відносин, професор Валерій Копійка та проректорка Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор Ксенія Смірнова.

У дискусії взяли участь посли Пол Леман (Австралія), Ауденсіо Контрерас Гонсалес (Мексика), Арієф Мухаммад Басалама (Індонезія), Пак Кі-Чан (Республіка Корея) та Левент Більген (Туреччина).

Модерував зустріч доцент кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики Микола Капітоненко.

Учасники провели плідну дискусію щодо ролі MIKTA у сучасній системі міжнародних відносин, зокрема щодо підтримки багатосторонності та міжнародного права. Окремо обговорювалися уроки, які об’єднання може винести з досвіду України, а також внесок України у формування порядку денного середніх держав на міжнародній арені.

У ході дискусії студенти мали змогу поставити запитання та отримати обґрунтовані відповіді від послів щодо ролі MIKTA у налагодженні співпраці між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, а також щодо сучасних тенденцій розвитку міжнародних відносин.

Після офіційної частини Міжнародна науково-практична конференція «Шевченківська весна» продовжила свою роботу у секціях за спеціальностями, де молоді науковці представили результати своїх досліджень. 

Цього року захід організовано спільно з університетами-партнерами: Університетом Ерлангена–Нюрнберга імені Фрідріха-Александра (Німеччина), Політехнічним інститутом Лісабону (Португалія), Норвезьким університетом наук про життя (Норвегія) та Тбіліським державним університетом імені Іване Джавахішвілі (Грузія).

лекція

Конференція об’єднала понад 120 доповідачів з України та з-за кордону, зокрема Бельгії, Норвегії, Грузії, які працювали у шести секціях.

Секцію «Міжнародні відносини» модерували професор кафедри міжнародної інформації Піпченко Наталія Олександрівна та доцент кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики Маковський Сергій Олегович.

У межах секції «Міжнародні відносини» діяли дві підсекції: «Актуальні проблеми міжнародної безпеки», діяльність якої забезпечувала кафедра міжнародного регіонознавства (модератор — Ігнатьєв Павло Миколайович, професор кафедри міжнародного регіонознавства), та «Сучасні дипломатичні практики та механізми міжнародного співробітництва», організована кафедрою міжнародних організацій і дипломатичної служби (модератор — Авер’янов Сергій Володимирович, асистент кафедри міжнародних організацій та дипломатичної служби).

Секція «Міжнародне право» (модератор — доцент, завідувач кафедри міжнародного приватного права Калакура Віктор Ярославович) охоплювала роботу підсекції «Порівняльне та європейське право», модератором якої виступив професор, в.о. завідувача кафедри порівняльного і європейського права Буроменський Михайло Всеволодович.

Секцію «Міжнародні економічні відносини» модерували професори кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Філіпенко Антон Сергійович та Русак Денис Миколайович.

Серед ключових тем доповідей — інформаційна та когнітивна безпека, євроінтеграція України, міжнародно-правове регулювання штучного інтелекту, глобальна фінансова архітектура та виклики для безпекового середовища в різних регіонах світу.

Навчально-науковий інститут міжнародних відносин є традиційним майданчиком для дискусій між послами іноземних держав та студентами та створює можливості для відкритого діалогу, обміну думками й обговорення актуальних питань міжнародних відносин.

лекція

Заходи такого рівня формують професійне середовище, у якому студенти мають можливість безпосередньо взаємодіяти з дипломатами та фахівцями-практиками, долучаючись до обговорення актуальних питань світової політики.

Навчально-науковий інститут міжнародних відносин поєднує ґрунтовну академічну підготовку з практичною складовою, що реалізується, зокрема, через участь представників дипломатичного корпусу.

Це сприяє формуванню висококваліфікованих фахівців, здатних ефективно працювати у сфері дипломатії, міжнародного права, міжнародних економічних відносин, зовнішньої політики та міжнародних комунікацій — як у державному секторі, так і в міжнародних організаціях, аналітичних центрах і приватних компаніях.