Зустріч із Акімом Галімовим до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу
До Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу в ННІМВ відбулася зустріч із журналістом, документалістом та автором історичних проєктів Акімом Галімовим, організована Волонтерським департаментом Інституту.
Під час зустрічі йшлося про історичну пам’ять, українську суб’єктність, кримськотатарський спротив та роль культури у формуванні національної ідентичності.
Окрему увагу було приділено трагедії депортації кримськотатарського народу 1944 року, яка десятиліттями замовчувалася радянською владою, а самі кримські татари були позбавлені права говорити про власну історію.
«Цілий народ депортували у вагонах для худоби до Середньої Азії. Багато людей загинули дорогою або в перші роки після виселення. Але світ тоді фактично промовчав», — наголосив Акім Галімов.
Під час дискусії журналіст звернув увагу на питання української суб’єктності, яке сьогодні набуває особливого значення. На його думку, саме боротьба за власну історію, культуру та ідентичність формує сучасну українську політичну націю.
«Сьогодні суб’єктність України виборюють наші військові та все українське суспільство. Саме це змушує світ говорити з Україною як із рівною», — зазначив спікер.
Учасники зустрічі також обговорили культурну ідентичність в умовах глобалізації та значення культури як чинника суспільної стійкості. Відповідаючи на запитання студентів, Акім Галімов підкреслив, що культура є одним із ключових факторів, які об’єднують суспільство та допомагають протистояти зовнішньому впливу.
Окремим напрямом обговорення стала тема Криму та кримськотатарської ідентичності. Документаліст наголосив на важливості глибшого осмислення історії кримських татар в українському суспільстві та необхідності її інтеграції в загальноукраїнський історичний наратив. За його словами, у радянський період кримських татар часто представляли через пропагандистські штампи, а тема депортації тривалий час залишалася замовчуваною.
Під час дискусії журналіст також акцентував увагу на тому, що Росія десятиліттями формувала сприйняття України як частини власного простору — і це впливало не лише на Захід, а й на самих українців.
У цьому контексті Акім Галімов згадав Києво-Печерську лавру — сакральний і символічний простір української історії, де роками переважали імперські російські маркери, тоді як українська історія залишалася майже непомітною.
«Культурний код — це своєрідне щеплення від чужої пропаганди. Коли ми знаємо свою історію та культуру, нам значно важче нав’язати чуже», — підкреслив документаліст.
Зустріч стала важливим простором для осмислення спільної історії, ролі кримськотатарського народу в сучасній Україні та значення культури як основи національної стійкості.