Наукова і міжнародна діяльність
Базовою науковою основою діяльності кафедри є комунікативістика як наука про перебіг та результати соціальної взаємодії та феномену комунікативного процесу в суспільстві. На кафедрі працюють викладачі, що мають різні наукові інтересі та наукові звання: за напрямами – філософія, філологія, історія, соціології та політологія. Це стає передумовою міждисциплінарноті наукових досліджень на кафедрі.
За ініціативи проф. Ю.В. Романенка кафедра стала осередком наукового напряму «Сучасні психотехнології та невербальні комунікації», за яким проводиться різноформатна освітня та дослідна діяльність. Проф. Ю.В. Романенко є одним із керівників наукової школи досліджень з міжнародних інформаційних відносин та інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньої політики, що сформувалася зусиллями багатьох поколінь науковців напряму «Міжнародні комунікації».
Значна наукового пошуку відбувається у партнерстві із зарубіжними науковими та дослідними центрами. Так, налагоджено співробітництво із Тбіліським державним університетом імені Іване Джавахішвілі, факультетом соціальних та політичних наук. На запрошення грузинських партнерів викладачі кафедри С.І. Даниленко, Ю.В. Романенко, А.В. Яковець, О.В. Шевченко в різні роки читали лекції грузинським студентам, брали участь в спільних конференціях, семінарах, тренінгах. Крім того А.В. Яковець та О.В. Шевченко стали переможцями спільного регіонального проекту «History keepers», присвяченого зміцненню стійкості демократичних цінностей грузинських та українських медіа та громадських організацій, а також протидії дезінформації.
Широкий спектр відносин склався у представників кафедри із університетами у Польщі, зокрема в Любліні та Познані. Так, налагоджено багаторічну та плідну співпрацю українських та польських вчених з Міжнародної групи з досліджень польсько-українських відносин, яку кілька років тому створили Навчально-науковий інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин Університеті імені Марії Кюрі-Склодовської (УМКС) та Інститут Центральної Європи в Любліні. Їх перша спільна робота «Аналітична доповідь: Стан та перспективи стратегічного партнерства Польщі та України. Погляд з Польщі та України» отримала схвальні відгуки моїх колег. Підготовлено й наступну Аналітичну доповідь «Стратегічне партнерство Польщі та України в умовах повномасштабної агресії Росії проти України».
На кафедрі започатковано нові напрями наукових досліджень: кліматична політика та кліматичні комунікації. Вони формуються як міждисциплінарні галузі, що поєднують підходи міжнародних відносин, сталого розвитку, політології, соціології та комунікативістики. Ці напрями відображають актуальні глобальні виклики, зокрема діяльність провідних міжнародних акторів і України у формуванні глобального кліматичного порядку денного на національному, так і на міжнародному рівнях.
Науковий напрям досліджень доц. Н.Ф. Сербіної - ключові аспекти розвитку української і зарубіжної культури; питання етнонаціонального розвитку та культурно-духовних традицій країн Європи; елементи країнознавчого аналізу в сфері міжнародних відносин; специфіка цивілізацій світу.
На кафедрі започатковано наукові школи «Східно-європейські медійні студії» та «Дипломатична комунікативістика». У колі наукового пошуку - комунікативні технології як інструмент зовнішньої політики, особливості їх застосування у державах, що зазнають політичних, соціальних та економічних трансформацій, формують свою репутацію та національну ідентичність. Комунікативна складова традиційної дипломатичної діяльності, як то побудова переговорного процесу, інформаційний вимір міжнародних конфліктів, візуальна аналітики, сучасні психотехнології у міжнародних відносинах – в центрі уваги викладачів підрозділу.
Також науковці кафедри досліджують розвиток засобів масової комунікації країн Східної Європи, взаємодію медійної та політичної сфер цих країн, роль медіа у реалізації зовнішньополітичних інтересів держав регіону, вплив нових медіа на становлення інституцій громадянського суспільства.
Методичні матеріали до курсу "Теорія комунікації".
Методичні рекомендації до написання мотиваційного листа.
СТУДЕНТСЬКІ РОБОТИ
Із досвіду кафедри
Експертний круглий стіл «Інформаційна безпека: російсько-українська війна виставляє рахунки»
1 грудня 2022 року на базі Лабораторії міждисциплінарних медіадосліджень ННІМВ відбувся міжнародний круглий стіл «Інформаційна безпека: російсько-українська війна виставляє рахунки», присвячений виходу «Зеленої» та «Білої книги протидії дезінформації». Установами-співорганізаторами заходу стали ГО «Інститут інформаційної безпеки» та ГО «Детектор медіа». До круглого столу долучилися, зокрема: Еміне Джапарова (перша заступниця Міністра закордонних справ України), Олена Добржанська (проректорка КНУ імені Тараса Шевченка), Артем Біденко (Голова правління «Інституту інформаційної безпеки»), Дмитро Золотухін (Засновник «Інституту постінформаційного суспільства»), Руслан Степанишин (підполковник, Військовий інститут КНУ імені Тараса Шевченка), Валентин Балюк (професор, директор Центру Східної Європи Університету імені Марії Кюрі-Склодовської, Польща), Дмитро Яровий (докторант Університету Вітовта Великого, Литва).
У дискусії взяли участь і аналітичні команди студентів 4-го курсу ОП «Міжнародні комунікації» під керівництвом професора Сергія Даниленка. Протягом круглого столу здобувачі освіти представили свої критичні погляди на новоопубліковану «Зелену книгу протидії дезінформації» та дали фахову оцінку її актуальності в сьогоднішній інформаційно-безпековій архітектурі.
Пропонуємо ознайомитися з тезами студентських доповідей.
Три складові успіху випускника спеціальності
«Міжнародна комунікація»
Skype-конференція з продюсером вашингтонського бюро Der Spiegel Валентиною Полуніною
5 квітня відбувся дистанційний майстер-клас у форматі Skype-конференції за участі студентів 3-го курсу спеціалізації «міжнародні медіакомунікації» та випускниці нашої спеціальності Валентиною Полуніною. Вона поділилася своїм досвідом роботи у виданні Der Spiegel та розповіла, який вплив мала освіта в ІМВ на її подальший кар’єрний ріст.
Пропонуємо ознайомитися з прес-релізом.
До методології викладання дисциплін з теорії комунікації та комунікативних технологій
Одним із видів завдань, який студенти зазвичай практикують на семінарах з «Теорія комунікації» (викладач – доцент, доктор політичних наук С.І.Даниленко), є дослідження та вивчення комунікативних прийомів, що застосовують у своїй практиці політики світового рівня. Зокрема, студенти-комунікативісти опрацьовують під цим кутом зору книгу колишнього прем’єр-міністра Великої Британії Тоні Блера «Шлях».
До вашої уваги робота студента 1 курсу спеціальності «Міжнародні комунікації» Дениса Мигаля.
«Інформаційний безлад»
(неофіційний переклад деяких частин доповіді Ради Європи)
Восени 2017 року Рада Європи представила Доповідь про стан в європейському та світовому інформаційному просторі.
Темою доповіді РЄ став "Information disorder" (інформаційний безлад), де розкриваються головні виклики сучасності, загрозливі тенденції та пропонуються заходи щодо протистояння безладу в інформаційному просторі як на державному рівні, так і на рівні можливостей пересічного громадянина.
У рамках онлайн-конференції студентів 2 курсу Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка спеціальності «Міжнародні комунікації» з Надзвичайним і Повноважним Послом України Дмитром Кулебою, Постійним представником України в Раді Європи, було напрацьовано резюме доповіді українською мовою в перекладі з англійської. Над коротким оглядом та перекладом доповіді працювала команда студентів, у складі Єлизавети Щербакової, Анастасії Черкаської, Ярослави Василенко та Анни Крутової, під керівництвом Сергія Івановича Даниленка, завідувача кафедри міжнародних медіакомунікацій та комунікативних технологій спеціальності «Міжнародні комунікації».
Пропонуємо ознайомитися з неофіційним перекладом окремих частин доповіді. Ця стаття може бути корисною не лише експертам та професіоналам, що працюють у сферах пов'язаних із інформацією, а й будь-якій людині, що прагне не ловитися на гачок інформаційних пасток та навчитися споживати інформацію якісно та без шкідливих наслідків у епоху "інформаційного безладу".
Техніка телевізійного ведучого
"Молодь говорить про солідарність"